Випуск щемний, але без дипломів: студія «Літературна Вежа» провела своїх учасників у доросле життя

Поетично-музичне свято випускників у студії «Літературна Вежа» стало підсумком символічної подорожі учасників заходу від перших несміливих рядків до зрілого усвідомленого слова. Двадцять першого квітня гуртківці говорили про свої творчі шляхи: читали перші поезії та найкращі твори, розповідали, як «Літературна Вежа» під керівництвом доцентки кафедри українознавства Тетяни Врублевської стала частиною їхнього життя.

Особливо проникливим моментом стало слово подяки нашим Захисникам і Захисницям. Прозвучала авторська поезія Олени Вдовиченко, сповнена болю, віри й надії, після чого присутні вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання.

На святі читали авторські поезії Вікторії Буженко, Вікторії Дьяченко, Ангеліни Шумської (ASTRA). Відомі твори Тараса Шевченка, Михайла Старицького, Андрія Малишка, Володимира Івасюка учасники й гості заходу почули у музичному виконанні першокурсників групи 30-а.

Захопив присутніх інтерактив «Впізнай поезію у пісні», а урочистою частиною стало нагородження випускників у креативних номінаціях:

  • за майстерне вплетення метафор;
  • емоційність поетичного слова;
  • оригінальність мислення;
  • романтичність і глибину поезії.

Почесними гостями свята були проректор з науково-педагогічної та виховної роботи Костянтин Вергелес, який виголосив напутнє слово і вручив випускникам грамоти, і директорка Наукової бібліотеки Аліна Білошицька.

Покрита таємницями зима
Стоїть сумна, холодна і німа.
Уже не вірять люди в чудеса,
Забрала віру проклята війна.
Вона прийшла, неначе ураган,
Загнала нас в оскалений капкан.
Будинки і двори осиротіли,
Війни ми не чекали й не хотіли.
У пам'яті і досі грізний лютий,
Де ти стоїш роздягнений, роззутий,
Лише валізка у руках тривожна,
На жаль, її й сьогодні має кожен.
І до сьогодні ворога питаєш:
За що ти, кате, нас усіх вбиваєш?!
За що ти розіп'яв мою країну,
За що убив, убив в мені дитину?!
Бо рано кожен з нас дорослим став
У ранок, що безжально обстріляв
З ракет мої містечка і країну,
Мою стражденну, рідну Україну.
У Миколая діти всі просили
Захисникам терпіння більше й сили,
Відваги воїнам і перемоги,
Легкої і свободної дороги!
В моєму серці вільна Україна,
І ворог точно стане на коліна,
І відійдуть від нас усі тривоги.
Ми всі чекаєм миру й перемоги!

Олена Вдовиченко